Вишнівська сільська рада об’єднана територіальна громада

Волинська область, Ковельський район

ТВОЇ ЛЮДИ, ГРОМАДО!: ЇЇ ЧЕКАЮТЬ СИВОЧОЛІ ЖІНОЧКИ…

Дата: 02.11.2020 11:02
Кількість переглядів: 650


Від сьогодні на сайті Вишнівської сільської ради об'єднаної територіальної громади вестиметься нова рубрика «Твої люди, громадо!», в якій публікуватимемо статті про сторінки життя тих, хто тут мешкає. Це будуть не тільки відомі всім, але й прості жителі, які варті того, щоб про них дізналися.

Учора, 1 листопада, в Україні відзначали День працівників соціальної сфери.  У Вишнівській ОТГ працює 11 осіб, які володіють умінням налагоджувати зв’язки між людьми, знаходити спільну мову з кожним, допомагати тим, хто загубив себе на життєвому шляху та проявляти милосердя. Сьогодні героїнею нашої рубрики є одна з них - Ганна Юріївна Кортоус із Замлиння. Односельчани відгукуються про неї як про добру, чуйну людину, яка завжди готова прийти на допомогу.

Народилася жінка в селі Вільхівці Тячівського району Закарпатської області в 1963 році. Тато і мама працювали в місцевому радгоспі. Окрім неї, в сім’ї виховувалося ще двоє сестер і брат, які й до тепер там проживають.

- День народження я святкую двічі на рік. Чого так? Коли батьки дізналися, що чекають дитину, то, звичайно, зраділи. Так як у них вже була донька, то тато дуже хотів, щоб народився син. А вийшло, що 8 березня на світ з’явилася знову дівчинка. Він розсердився і записав датою мого народження 23 березня, - починає розмову жінка.

Навчалася Ганна в місцевій восьмирічній школі. Після закінчення, в 1978 році, вступила в Луцьке медичне училище. Здобула спеціальність фельдшера-лаборанта. В ті часи державі не байдужими були долі молодих людей, які закінчували навчання. Їх забезпечували роботою, бо повсюди були потрібні спеціалісти.

От і юну дівчину в 1981 році направили на роботу в Любомльську центральну лікарню, а звідти – в Замлинську туберкульозну лікарню. Тут вона познайомилася з гарним хлопцем Василем і вже через рік закохана пара стала подружжям. Згодом у молодої сім’ї народився первісток Сашко, а у 1985 році - донька Тетянка.

Ганна Юріївна пишається дітьми. Син навчався в Українській сільськогосподарській академії в Києві. Після закінчення працював інженером лісових культур в Любомлі. Донька - у Волинському національному університеті на юридичному факультеті. Нині обіймає посаду начальника юридичного відділу фінансової державної інспекції в Луцьку. Єдине чим переймається жінка - це тим, що діти досі не знайшли своєї пари. Певно, всьому свій час і в них ще все попереду.

Сама ж Ганна 20 років пропрацювала в тублікарні. У 2000 її закрили. Жінку перевели на ту ж посаду в Любомль. У 2006 році вона пішла на пенсію за вислугою років.

Людям, які звикли завжди бути в центрі подій, важко змиритися з тим, що соціально вони себе вже реалізували. Так було й у випадку з Ганною Юріївною. Жінка дуже комунікабельна, постійно в русі, а тут довелося сидіти вдома та щодня поратися по господарстві. Так як і всі в селі, звикла до цього, але їй ще так хотілося бути корисною людям.

Довго думала чим би зайнятися і вирішила допомагати та піклуватися про тих, хто цього потребує. 10 травня 2015 року жінка почала працювати соціальним працівником.

- Як вийшла на пенсію, то було важко звикнути до того, що не треба нікуди спішити. Досить скоро зрозуміла, що сидіти вдома, то не моє. Я хочу спілкуватися з людьми, - веде розмову далі Ганна Юріївна. - Ось вже п’ять років допомагаю одиноким людям похилого віку. Зараз опікуюся сімома, які мешкають в Замлинні, Приріччі, Терехах і Висоцьку. Двоє з них на п’ятій групі - ходжу до них кожного дня. Ще двоє - на четвертій - навідуюсь тричі на тиждень. Троє - на третій – відвідую їх два рази на тиждень.

В обов’язки соціального працівника входить принести води, дров, забезпечити продуктами харчування та всіма необхідними побутовими речами. Жінка і невеликі грядки садить, щоб кожен із тих, ким вона опікується, мав свою городину. Три рази в рік - на 8 Березня, Святого Миколая Чудотворця та Новий рік - Ганна Юріївна старається зробити невеличкі подарунки своїм підопічним. А на Великдень ось уже два роки Вишнівська громада закупляє для одиноких людей похилого віку пасочки, які вона разом із старостою Олександром Зінчуком розвозять.

- Якби ви тільки знали як чекають на мене мої сивочолі жіночки! Буває, що затримаюся в когось одного і до іншого вже в той день не встигаю. Як проходжу на наступний, то сусіди кажуть, що бабуся на дорогу кілька разів виходила та хвилювалася чого ж то мене немає, - з теплотою в голосі каже пані Ганна.

Жінка була депутатом Штунської сільської ради. Стала ініціатором збору коштів на ремонт ФАПу в Замлинні. Єдиною проблемою тут на сьогоднішній день є відсутність фельдшера, який би турбувався за здоров’я людей. З нагоди Дня села Ганну Кортоус було нагороджено подякою за її працю. Тоді ж отримала посвідчення «Найдосвідченішої невістки», бо прожила разом із свекрухою 42 роки.

Соціальна працівниця задоволена роботою і тим, що може бути корисною людям, бо в цьому ж і є її щастя.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь